- помітити
- зазначыцьзгледзецьубачыцьугледзець
Українсько-білоруський словник. 2013.
Українсько-білоруський словник. 2013.
помітити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
помітити — 1) = помічати (сприймаючи зором, слухом тощо, звернути увагу на когось / щось, вирізнити з поміж оточення), примітити, примічати, підмітити, підмічати, спостерегти, спостерігати, відзначити, відзначати, відзначувати, зау[в]важити, зау[в]важувати … Словник синонімів української мови
помітити — див. помічати … Український тлумачний словник
помічати — а/ю, а/єш, недок., помі/тити, і/чу, і/тиш, док., перех. і без додатка. 1) Сприймати зором; бачити. 2) Сприймати слухом; чути. 3) Відчувати що небудь. 4) Виявляти що небудь, встановлювати якийсь факт. 5) Звертати увагу на кого , що небудь;… … Український тлумачний словник
помічений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до помітити. || помі/чено, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
помітний — I (який / якого можна помітити, вирізнити з поміж оточення), примітний, відмітний, показний, очевидний, прикметний Пор. видний II ▶ див. важливий, відвертий 1), відчутний 1), видний … Словник синонімів української мови
помітний — а, е. 1) Якого можна побачити, помітити, розрізнити зором. || Який привертає увагу; примітний. 2) перен. Якого можна сприймати органами чуття; відчутний. 3) перен. Який своєю діяльністю, активністю і т. ін. позитивно відрізняється від інших. 4)… … Український тлумачний словник
помічати — див. помітити … Словник синонімів української мови
покмітити — Покмітити: Покмітити: помітити [51] помітити, зауважити [16] … Толковый украинский словарь
вкмітити — дієслово доконаного виду помітити діал … Орфографічний словник української мови
прикмітити — дієслово доконаного виду помітити діал … Орфографічний словник української мови